вайлуватий

вайлуватий
-а, -е.
Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. || Хиткий (про ходу, біг і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "вайлуватий" в других словарях:

  • вайлуватий — (який невправно рухається), недоладний, неоковирний, невмілий, невправний, неповороткий, вахлакуватий, тюхтіюватий, зателепкуватий, мамулуватий …   Словник синонімів української мови

  • вайлуватий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бельбас — рідше бе/лбас, а, ч., зневажл. Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло, мамула …   Український тлумачний словник

  • вайлуватість — тості, ж. Властивість за знач. вайлуватий …   Український тлумачний словник

  • вайлувато — Присл. до вайлуватий …   Український тлумачний словник

  • валовитий — а, е, зах. Вайлуватий …   Український тлумачний словник

  • вахлакуватий — а, е. Незграбний, грубуватий, вайлуватий …   Український тлумачний словник

  • зателепуватий — а, е, фам., зневажл. 1) Неохайний. 2) Вайлуватий …   Український тлумачний словник

  • кутастий — а, е. 1) Який має кути (у 1 знач.), виступи. || Який має форму, вигляд кута, кутів. 2) З гостро випнутими з під шкіри кістками. 3) перен., розм. Незграбний, вайлуватий …   Український тлумачний словник

  • макулуватий — а, е, діал. Неповороткий, вайлуватий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»