- вайлуватий
- -а, -е.Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. || Хиткий (про ходу, біг і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вайлуватий
Смотреть что такое "вайлуватий" в других словарях:
вайлуватий — (який невправно рухається), недоладний, неоковирний, невмілий, невправний, неповороткий, вахлакуватий, тюхтіюватий, зателепкуватий, мамулуватий … Словник синонімів української мови
вайлуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бельбас — рідше бе/лбас, а, ч., зневажл. Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло, мамула … Український тлумачний словник
вайлуватість — тості, ж. Властивість за знач. вайлуватий … Український тлумачний словник
вайлувато — Присл. до вайлуватий … Український тлумачний словник
валовитий — а, е, зах. Вайлуватий … Український тлумачний словник
вахлакуватий — а, е. Незграбний, грубуватий, вайлуватий … Український тлумачний словник
зателепуватий — а, е, фам., зневажл. 1) Неохайний. 2) Вайлуватий … Український тлумачний словник
кутастий — а, е. 1) Який має кути (у 1 знач.), виступи. || Який має форму, вигляд кута, кутів. 2) З гостро випнутими з під шкіри кістками. 3) перен., розм. Незграбний, вайлуватий … Український тлумачний словник
макулуватий — а, е, діал. Неповороткий, вайлуватий … Український тлумачний словник
